«Нам пора для України жить!»(віртуальна виставка до Дня Незалежності України)

24 серпня Україна відзначає День незалежності під російськими обстрілами. На фронті кількасотлітній ворог відбирає життя та здоров’я кращих українців і українок – людей, для яких дороговказом у житті є не примат особистого комфорту, не жага наживи, не хутірське «моя хата з краю», а цілком осмислена, державницька позиція. Як повелося патетично підкреслювати – «проливають кров, не пролиту у 1991 р.»

Тоді, наприкінці 1980-х років, українці теж тримали передову лінію. Чинили спротив комуністичному божеству, плекали надію на вільну, суверенну Україну, а головне, боролися за неї. Дійсно безкровно, мітингуючи, голодуючи, і створюючи закони нової епохи, орієнтуючись на добробут і благо цілої нації, давньої і відомої світу нації.

Серед будівничих майбутньої України в той час опинився вчитель музики з Біликів, Володимир Дмитрович Годзенко. Перебуваючи у проводі патріотичних сил Полтави і Полтавщини, він брав активну участь у подіях 1989 – 1991 р. Зберіг активну громадянську позицію і потому, працюючи керівником Управління культури Полтавської ОДА та у Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського. За 30 років після подій Володимир Дмитрович передав до фондів Білицького краєзнавчого музею матеріали, що висвітлюють час становлення української незалежності. Це листівки, плакати, відозви, преса, а також особисті речі. Прийде день, і після нашої Перемоги у сьогоднішній війні ці експонати займуть своє місце у експозиції Білицького краєзнавчого музею, переказуючи про славні часи. А сьогодні пропонуємо ознайомитися із ними у формі віртуальної виставки.

Володимир Годзенко. 2009 р.
Фото "Полтавщина"

Наприкінці 1980-х років Україна кипіла. Спротив радянській владі набув національного масштабу. Заходи, спрямовувані Москвою з самого початку окупації, у 1921 р., на знецінення ідентичності врешті зазнали краху. Держава повільно відступала від нав'язаної монопартійної системи управління. У різних куточках «імперії» все гучніше лунало:  «Я – українець!», «Я – литовець!», «Я – грузин!».

«Я розумів, що Україна стоїть на порозі незворотних подій, які кардинально змінять її долю. Тоді вся Україна бурлила, як гірська ріка: у суспільстві були різні думки щодо нашого майбутнього, але з кожним днем усе більше домінувало прагнення мати власну державу», − говорив про ті часи перший президент незалежної України, Леонід Кравчук.

На початку 2022 р., Володимиром Дмитровичем Годзенко було передано до Білицького краєзнавчого музею на постійне зберігання близько 50 експонатів. Вони ілюструють події фіналу Радянського Союзу. Знайомимо із їх частиною з нагоди Дня Незалежності України.

1.

1. У червні 1990 р. в стінах Верховної Ради УРСР почало обговорюватися питання ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Її було прийнято 16 липня.

Титульний аркуш видання Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – Київ: Вид-во «Україна», 1991. – 8 с. Фонди Білицького краєзнавчого музею. Публікацію було підписано до друку 6 березня 1991 р. Надруковано на Київській книжковій фабриці накладом 50 тисяч примірників. 

2.

2. У 1989 р. було засновано «Народний Рух України за перебудову». У 1990 р. успішно проведена виборча кампанія цієї громадсько-політичної організації дозволила створити у Верховній Раді України впливову фракцію Народна рада та забезпечити більшість у ряді місцевих рад.  На другому з'їзді було введено головну мету Руху – досягнення незалежності України. Відтак,  організацію і фракцію Народна рада одразу охрестили націоналістичною у Москві.

Запрошення В.Д. Годзенка до участі у роботі Других Всеукраїнських зборів Народного Руху України, 25 – 28 жовтня 1990 р. у палаці «Україна» (м. Київ). Виготовлено видавництвом «Такі справи», надруковані на Київській фабриці друкованої реклами. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

3.

3. На Других Всеукраїнських зборів Народного Руху України було обрано голову та провід. У програмі були доповіді голови, Івана Драча «Про політичну ситуацію в Україні і завдання Руху», «Про політичні аспекти економічної реформи», Івана Зайця, «Медицина в Україні і здоров'я нації на сучасному етапі», Любомира Пирога, «Стан міжнародних стосункуів і національне відродження народу України», Олександра Бураковського та інші.

Програма Других Всеукраїнських зборів Народного Руху України, 25 – 28 жовтня 1990 р. (м. Київ), з власноручними помітками В.Д. Годзенка. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

4.

4. Бейдж В.Д. Годзенка з Других Всеукраїнських зборів Народного Руху України, 25 – 28 жовтня 1990 р. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

5.

5. Ширяться патріотичні листівки. «Збудуємо свій дім. 16 липня День Незалежності». Саме Днем Незалежності у той час вважався День прийняття Декларації про державний суверенітет України. Листівка надрукована видавництвом «Такі справи», на Київській фабриці друкованої реклами, накладом 10 000 примірників. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

6.

6. Популяризуються історичні символи України, пісні тощо.

Листівка «Москва-мамо, ми хочемо осиротіти!». Входила до серії «З пісень У.С.С. 1914 – 1918». На звороті публікувалися пісні: «Ой, у лузі червона калина», «Гей, там на горі січ іде», «Наша славна Україно» та ін. Також ці листівки випускалися із календарями, агітацією патріотичних та демократичних сил. Цю листівку виготовлено видавництвом «Такі справи», надруковано на Київській фабриці друкованої реклами. 1991 р. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

7.

7. У той же час, з 1989 р., В.Д.Годзенко – активний учасник полтавського відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка. До музею передано мандат делегата звітно-виборної конференції товариства на його ім’я.

8.

8. Мандат В.Д. Годзенка – учасника полтавської крайової конференції Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Виготовлений на друкарській машинці. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

9.

9. Листівка «Звернення Полтавського міського Руху!» з приводу перевороту 19 серпня 1991 р. у Москві та створення Державного комітету з надзвичайного стану (рос. ГКЧП). Виготовлена 20 серпня 1991 р. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

«…Ми переконані, що путчисти нічого, крім нових страждань і злиднів, не принесуть народам Радянської імперії… Антиконституційний переворот знищує суверенітети усіх Республік, в тому числі й нашої України, який ми так тяжко всі разом вибороли. Сьогодні ми з надією дивимось на братню Росію, в якій народ піднявся на захист своєї народної влади і свого Президента. Громадяни України! Боронімо ж і ми наші суверенні права . Не допустимо нових продзагонів на нашій землі, які збираються посилати генерали та кагебісти в наші села», повідомляється у листівці.

10.

10. У відповідь на переворот у Москві, фракція «Народна рада» скликає надзвичайну сесію Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р., о 10:00. На порядку денному Вихід України з СРСР, створення Збройних сил України та силових органів, притягнення до кримінальної відповідальності за підтримку заколоту, заборона діяльності Комуністичної партії Радянського союзу в Україні та націоналізація її майна, перехід у власність України всього майна, що розміщене на її території.

Про це сповіщає листівка «Заява Народного Руху України з приводу наслідків спроби державного перевороту в СРСР», підписана головою Руху Іваном Драчем. 22 серпня 1991 р. Була видана у м. Тернополі «Рухінформцентром». Фонди Білицького краєзнавчого музею.

11.

11. 24 серпня 1991 р., «виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом» Верховною Радою було прийнято Акт проголошення Незалежності України. Як наголошував документ: «продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні» та «здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України».

Листівка із текстом Акту. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

12.

12. Листівка-звернення до мешканців м. Кременчук із закликом ліквідовувати партійні комітети на підприємствах, установах, школах, як «джерело дестабілізації в суспільстві». Датована після 24 серпня, оскільки спирається на проголошену Незалежність. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

13.

13. Передовиця газети «Гомін», органу Полтавського товариства «Рідне слово» та міської організації НРУ. Випускалася на 8 шпальтах. Випуск 3, жовтень 1990 р. Вміщує статті Ганни Киященко, Миколи Кульчинського, Петра Ротача, Едуарда Яворського, повідомляє про недільні школи товариства «Рідне слово» з історії України та української мови та ін. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

14.

14. Мандат делегата IV звітно-виборної конференції Полтавського крайового об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, на ім’я В.Д. Годзенка. 6 листопада 1993 р. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

15.

15. У 1993 р. Народний рух України був зареєстрований Мінюстом, як політична партія. На VI З'їзді Руху, 15 – 17 грудня 1995 р. у Києві, було прийнято нову редакцію Програми і Статуту НРУ.

Мандат № 12, делегата VI всеукраїнських зборів Народного руху України, на імя В.Д. Годзенка. Фонди Білицького краєзнавчого музею.

Зі спогадами Володимира Дмитровича Годзенка, про події та процеси рубежу 1980 – 1990-х років, знайомить документальна стрічка «Незалежність: білицький вимір».

Вітаємо із Днем Незалежності України!

Бажаємо Перемоги у війні, потужного розвитку ідей та починань на благо України, міцного здоров’я, миру та благополуччя!

Слава Україні!

Євгеній Калашник,

директор Білицького краєзнавчого музею