Павло
Нечитайло – археолог,
кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної
експедиції, музикант, а з перших днів повномасштабного вторгнення Москви в
Україну – стрілець 87 батальйону 106 БТрО ЗСУ. Підрозділ у якому ніс службу
Павло, протягом кількох місяців 2022 р. дислокувався на території Білицької
громади. Участь фахового археолога в будівництві шанців та на рекогностуванні,
небайдужість командування та побратимів, наявність у громаді музею – стали
запорукою нашого виставкового проєкту.
До фондів Білицького краєзнавчого музею було
передано 246 археологічних знахідок. На їх основі, спільно з Краєзнавчим музеєм
міста Горішні Плавні, було втілено виставку «Чорна рілля ізорана»: археологія
під час війни (з нових надходжень Білицького краєзнавчого музею)». Матеріали
виявлені військовими були доповнені знахідками місцевих мешканців з фондів
музею. В такому вигляді виставка експонувалася у Краєзнавчому музеї міста
Горішні плавні (22 лютого – 31 березня) та Гадяцькому історико-краєзнавчому
музеї (5 травня – 30 червня).
З нагоди Дня археолога знайомимо вас із виставкою «Чорна
рілля ізорана»: археологія під час війни» у віртуальному форматі.
Москва та московити століттями
прагнули українських земель. Підступом чи у відкритому бою, правдою чи брехнею,
Московське царство чи Російська імперія, Радянський союз чи Російська
федерація. Жодні переконання чи самонавіювання не відмінили б закономірну
участь у цій війні нашого покоління. І війна прийшла до кожної оселі,
торкнулася кожного українця.
20 лютого 2014 р.
російська армія розпочала операцію з захоплення Автономної республіки Крим у
складі України.
12 квітня 2014 р.
російські диверсійні загони почали захоплення міст у Донецькій області України.
24 лютого 2022 р., армія, флот,
авіація, загони спеціального призначення, сили МВС та ФСБ Росії вторглися на
територію суверенної України.
Тези ідеологічних заяв
президента РФ оголошували землі України приналежними до Москви. Вони нівелювали
факт існування України і самої української нації. Населення Російської
федерації, активно чи пасивно, підтримувало ідеї виголошувані їх лідером:
«Здавна жителі південно-західних історичних давньоруських земель називали
себе руськими»;
«один народ, який штучно роз’єднали»;
«Україна досить таки
складносурядне (російською мовою «сложносочиненное») державне утворення»;
«Сучасна Україна була цілком і
повністю створена Росією. Точніше більшовицькою, комуністичною Росією»…
 |
| Російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. |
Російське вторгнення 24 лютого
2022 р. відбувалося на всіх можливих напрямках, з Півночі (територія
Республіки Білорусь), Сходу, Півдня та в акваторії Чорного моря. У перші дні
агресії ракетним та авіаційним обстрілам піддавалася столиця України – Київ. Російські
спецпризначенці намагалися взяти штурмом аеропорт «Гостомель». Мости в напрямку
Києва було підірвано. До міста стягувалися підрозділи ЗСУ, створювалися загони
територіальної оборони. Вони блокували рух колон противника, нищили техніку, зачищали
ворожі диверсійно-розвідувальні групи.
«…якщо ви наполягаєте на тому,
щоб це [генеральна битва] сталося
якнайшвидше, гаразд, тоді ось що: в нас є могили наших предків. Нумо, знайдіть
їх і спробуйте завдати їм шкоди. Тоді ви побачите, чи будемо ми з вами воювати
заради наших могил, чи ні. Проте перед тим, якщо ми не вважатимемо і не
вирішимо, ми не битимемося з тобою». Так відповів скіфський цар Іданфірс персидському
царю Дарію І, коли у 513 р. до н.е. персидська армія вторглася у Скіфію.
 |
| Скіфи. Барельєф ІІ ст. н.е. |
Суголосно стародавньому вождю,
28 лютого 2022 р., видавець Олексій Бешуля, який брав участь у запеклій обороні
Києва, написав у своєму блозі: «Моя Україна осатаніла. У неї прокинулось щось
давнє, давніше за козацьку вольницю, за гени варязької дружини київських
самодержців, за криваве скіфське поклоніння мечеві чи за готську любов до
бойової сокири. Якийсь прадавній жах, щось чорне і священне, суміш культу крові
і культу ґрунту…».
Це усвідомлення землі як своєї,
її давньої історії та самобутності стало одним з тих чинників, які зцементували
українську націю у боротьбі. «Покозачені», як говорили в старовину, цивільні,
медики, вчителі, актори, музиканти, водії, слюсарі, ІТ-шники, науковці та інші
верстви наповнили українське військо.
 |
| Військомат у Полтаві, 24 лютого 2022 р. |
Українські воїни відкривали для себе забуті сторінки рідної історії. З усіх куточків України, просто під час бойових дій, надходили відомості про виявлення військовими археологічних знахідок. «На Дніпропетровщині представники тероборони, риючи окопи, знайшли горщик епохи ранньої бронзи» (Суспільне, 10 березня 2022), «Українські військові, які захищають Чернігів від окупанта, знайшли уламки горщиків XVIII століття. Вони зібрали уламки та передали їх до Чернігівського історичного музею» (Українська правда, 18 березня 2022), «Військовослужбовцями були знайдені стародавні амфори датовані приблизно 4-5 сторіччям до н.е. Рішенням командира 126 ОБр ТрО, старовинні артефакти були передані співробітникам Одеського археологічного музею» (Українська правда, 18 березня 2022), «Захисники Слов’янська, будуючи захисні конструкції, натрапили на археологічні знахідки. Вони відкопали в окопі тисячолітні жорна, кераміку, знаряддя праці» (Zaxid.net, 29 липня 2022) «На Херсонщині під час облаштування фортифікаційних споруд на узбережжі Дніпра прикордонники натрапили на останки давньоримського поселення» (Історична правда, 21 грудня 2022), «Військовослужбовці знайшли рештки людського кістяка, коли викопували бліндаж… Приїхали науковці і знаходять окрім кісток ще й кераміку. По малюнку на горщику та іншим ознакам – епоха пізньої бронзи» (Главком, 2 грудня 2022)…
Із перших днів вторгнення
московитів, до лав українського війська став археолог, кандидат історичних
наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції,
музикант Павло Нечитайло. Підрозділ територіальної оборони ЗСУ, у якому ніс
службу Павло, тривалий час дислокувався в тилу, на території Білицької селищної
територіальної громади Полтавського району. Участь професійного археолога та
небайдужих побратимів у фортифікаційних роботах і на рекогностуванні місцевості
дозволила влітку 2022 р. виявити й дослідити кілька археологічних пам’яток
на території громади.
«Вже у війську, коли ми перебували на території
Полтавської області, я відкрив там кілька невідомих археологічних пам’яток… Зокрема,
там спільно з солдатом Денисом Павлюком ми відкрили поселення черняхівської
культури, а на місці фортифікаційних споруд – культурний шар, що формувався від
доби бронзи до XVIII ст. Він лежав на значній глибині від 1,4 м, а над ним
– піщані дюни, які утворилися внаслідок активної оранки, коли вирубувались та
розорювались ліси і ґрунт змивався вниз. Тобто археологічно і ландшафтні та
кліматичні зміни можна прослідкувати. Крім того, вже я сам під час прогулянки
абсолютно випадково виявив у лісі на березі Ворскли шикарне поселення епохи
бронзи. Там були величезні фрагменти кераміки, які лежали просто на поверхні. У
нас на Поділлі таке неможливо. Знахідки ми передали в Білицький краєзнавчий
музей, і сподіваюся, там будуть проведені дослідження». – повідомляв Павло Нечитайло в інтерв'ю Укрінформ 5 січня 2023 р.
 |
| Павло Нечитайло |
 |
| Денис Павлюк |
У інтерв'ю для Uchoose.info археолог доповнював: «Коли ми перебували на Полтавщині, то будували ВОПи на Ворсклі біля Біликів. Саме це містечко навряд чи виділило б колись кошти на такі дослідження, а нам пощастило. Там була товща піску у півтора метри, а під ними знахідки XVIII – початку ХІХ століття. Хтось знайшов якісь пляшки початку ХХ століття в одному місці, потім нижче були інші артефакти. Ми разом копали і витягали їх. Були побратими, які з нуля загорілися археологією. Командування ставилося до цього поблажливо, бо це була Полтавщина, і мені дозволили цим займатися. Таким чином нам вдалося встановити давній північний кордон містечка. Там стояли багаті будинки, бо ми розкопали гутний посуд, фрагменти люльок і кахлі кінця XVII століття з рельєфними візерунками. Неподалік ми знайшли кілька поселень Черняхівської культури. Усі знахідки, близько 200, ми передали у Білицький краєзнавчий музей, де працює наш колега-археолог Євген Калашник… Тому, так, існує феномен окопної археології, і це тільки те, що на поверхні. Є люди, які займаються моніторингом ситуації. Інститут археології за цим стежить. В ідеалі Мінкульт мав би надіслати на Міністерство оборони прохання довести до всіх командирів, що в разі знаходження якихось артефактів слід звертатись за такою-то адресою. А, своєю чергою, Інститут археології мав би створити гарячу лінію, яка б інформувала куди і як все це можна було б надсилати. Тоді подібних випадків побільшало б».
 |
| Стратиграфія виявлена при спорудженні командного пункту в ур. Федорівський пляж. |
Виставка «Чорна рілля ізорана»: археологія під час війни»
презентує археологічні знахідки виявлені солдатами Павлом Нечитайлом та Денисом
Павлюком під час несення військової служби. Ці знахідки було передано на
постійне збереження до Білицького краєзнавчого музею. Карта археологічних пам’яток
громади поповнилася п’ятьма новими пунктами. Але їх культурно-хронологічний
діапазон вражає.
 |
| 1. |
1. Скребачка, розмірами 2,8 × 2,7 см, на трапецієвидному
крем’яному відщепі вкритому білою патиною, вірогідно маркує період фінального
палеоліту (13,5 – 10 тис. р. тому). Знахідка походить з урочища Кошачі Гори.
 |
| 2. |
2. Ранній та фінальний етапи доби бронзи (відповідно ХХХІІІ
– ХХІІІ ст. до н.е. та XII – X ст. до
н.е.) представлені знахідками фрагментів керамічного посуду, пічної обмазки та
крем’яною скребачкою на пластині в урочищах Васюрина гора, Стінка, Федорівський
пляж та Кошачі Гори.
 |
| 3. |
 |
| 4. |
3-4. Старожитності раннього залізного віку (VII – ІІІ
ст. до н.е.) виявлено в урочищах Стінка, Федорівський Пляж, Кошачі Гори – це
фрагменти кераміки та бронзовий наконечник стріли.
 |
| 5. |
5. ІІІ – IV ст. н.е.
датуються знахідки керамічного посуду, серед яких фрагмент імпортної амфори та
скляна намистина з поселення черняхівської культури в урочищі Стінка, поблизу
с. Жуки.
 |
| 6. |
 |
| 7. |
6-7. Доба українського козацтва, представлена знахідками
керамічних та скляних виробів XVII – XVIII ст.
в урочищах Федорівський пляж та Кошачі Гори.
 |
| 8. |
 |
| 9. |
 |
| 10. |
 |
| 11. |
8-11. Також у вітринах представлено старожитності, виявлені на території смт Білики та сусідніх сіл місцевими мешканцями. Всі вони були передані до музею у період введеного в Україні військового стану. Знахідки ілюструють різні історичні періоди - добу бронзи (ямна та катакомбна культури, культурне коло Бабине), доба середньовіччя (черняхівська культура).
В комплексі експонати представлені на виставці розповідають про неперервне заселення краю людьми, починаючи з далеких післяльодовикових часів. Це і мисливці на північних оленів доби фінального палеоліту, і кочовики скіфи, і ранньослов’янські землероби, і козацтво Війська Запорозького обох берегів Дніпра. Пам’ятки давньої історії свідчать у противагу московській пропаганді та спонукають до подальшого їх вивчення фаховими археологами – дослідниками давнього минулого незалежної суверенної України.
 |
| 12. |
12. Сліди ж сьогоднішньої війни, героїчного спротиву українців новітній орді зі Сходу, свого часу теж стануть археологічними знахідками – свідками подій сучасниками яких є ми.
Євгеній Калашник
директор Білицького краєзнавчого музею
Катерина Ткаченко
заступниця директора з наукової роботи Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні
Немає коментарів:
Дописати коментар