«Пан Ліщина»: легенди і бувальщини (до дня народження Івана Ліщини-Мартиненко)

Завдяки пошуковій роботі полтавського географа та краєзнавця Леоніда Булави було встановлено день народження архівіста Івана Івановича Ліщини-Мартиненка. Уродженець білицької Федорівки, син дворянина та земського гласного, отримавши високу освіту він обрав фах архівіста і став просвітником. Іван Іванович народився 27 березня 1883 р. і ця публікація є першим його вшануванням з цієї нагоди.

«Стоятиму на Майдані до перемоги. Я не зраджу Україну!»

 

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні – тих хто загинув під час Революції Гідності. Цього дня 2014 р. в центрі Києва силовиками та найманцями було вбито 48 протестувальників. Всього ж до Небесної сотні зараховано 107 людей.

Один із Героїв Небесної Сотні, Петро Миронович Гаджа (3.07.1966 – 22.03.2014), тісно пов’язаний із нашим краєм. В с. Бутенки він у 1981 р. закінчив школу, в Бутенках мешкає його мати. На фасаді школи в 2017 р. було відкрито меморіальну дошку, що вшановує пам’ять випускника.

До роковин розстрілів на Майдані знайомимо із нарисом присвяченим Петру Гаджі публіцистки Світлани Терейковської, що увійшов до третього тому книги «Небесна Сотня. Життєписи».

Софія Чухрай: листи з Німеччини до Галів

18 січня 1942 року з Харкова до Кельну вирушив перший ешелон з українським остарбайтерами. На той час молодь, яку спонукала багата агітація, ще добровільно, їхала до Німеччини на заробітки. Загалом за роки Другої Світової війни з України було вивезено понад два мільйони осіб, які працювали в сільському господарстві, гірничодобувній і металургійній промисловості та на воєнних заводах.

Білицькі рекрути у джерелах Державного архіву Полтавської області

   За відсутності основних генеалогічних джерел, як це сталося із Біликами, потрібну дослідникам інформацію частково можна відшукати у документах повітових рекрутських присутствій. Вони ж виступають цікавим історичним, демографічним і навіть антропологічним джерелом для регіону. У пропонованому матеріалі знайомимо із рекрутською повинністю та відомостями про 702 рекрутів з Біликів, Білицької, Комарівської та Чорбівської волостей, набраних у 1829 - 1870 рр., що були проіндексовані та надані у вільний доступ.

Білики: до історії самоврядування (1654 – 2020)

 

7 грудня в Україні відзначається День місцевого самоврядування. Конституція України та Закон визначають самоврядування, як гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Самоврядні традиції у Біликах нараховують понад 350 років та беруть початок в середині XVII століття.

Піастр із музейного зібрання: болівійський чи келебердянський?

Слово піастр, на позначення монет з’являється в XVI ст. і походить від «piastra d’argento» – «плитка срібла». Іспанські піастри виготовлялися зі срібла, що видобувалося в Болівії та Мексиці. Гордість країни – вони свідчили про багатство колоній імперії. У XVIII ст. на аверсі піастрів карбують герб Іспанії «Геркулесові стовпи» – Гібраалтарську протоку, що вела до Атлантики і колоній. Тоді ж піастр починають називати «іспанським доларом».

Тим часом, 5 березня 1714 р., в Полтаву, під «крепким караулом» доставили піддячого Покровської церкви в Кобеляках диякона Ілька та келебердян Педька Бубенка і Петра Сироїжку – «воров грошоробов».

Академік з Дрижиної Греблі (до Дня народження Г.С. Писаренка)

   12 листопада 1910 р. (н.ст.) на хуторі Скрильники Білицької волості, в родині Степана Петровича та Єфросинії Петрівни Писаренків, козацького стану, народилась сьома дитина – син Георгій. Він принесе славу не лише своїй родині, а й малій батьківщині. Його іменем назвуть інститут Національної академії наук України та малу планету – астероїд головного поясу, 20963 Pisarenko. Ця стаття про академіка Георгія Степановича Писаренка.

"Чорна рілля ізорана": археологія під час війни" (віртуальна виставка до Дня археолога)

Павло Нечитайло – археолог, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції, музикант, а з перших днів повномасштабного вторгнення Москви в Україну – стрілець 87 батальйону 106 БТрО ЗСУ. Підрозділ у якому ніс службу Павло, протягом кількох місяців 2022 р. дислокувався на території Білицької громади. Участь фахового археолога в будівництві шанців та на рекогностуванні, небайдужість командування та побратимів, наявність у громаді музею – стали запорукою нашого виставкового проєкту.

До фондів Білицького краєзнавчого музею було передано 246 археологічних знахідок. На їх основі, спільно з Краєзнавчим музеєм міста Горішні Плавні, було втілено виставку «Чорна рілля ізорана»: археологія під час війни (з нових надходжень Білицького краєзнавчого музею)». Матеріали виявлені військовими були доповнені знахідками місцевих мешканців з фондів музею. В такому вигляді виставка експонувалася у Краєзнавчому музеї міста Горішні плавні (22 лютого – 31 березня) та Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї (5 травня – 30 червня).

З нагоди Дня археолога знайомимо вас із виставкою «Чорна рілля ізорана»: археологія під час війни» у віртуальному форматі.

Пам’ятники Тарасу Шевченку в Білицькій громаді

 

     Звісно, найбільшим пам’ятником Кобзареві у Білицькій громаді є два його шкіци олівцем: «Урочище Білик» та «Урочище Стінка», замальовані у 1845 р. І даремно триває «спір семи міст Елади про батьківщину Гомера» – інших Біликів на дорозі з Шедієвого до Решетилівки просто нема. Це аргументовано доводять краєзнавці Трохим Никонович Бажан та Валентин Полікарпович Замковий, уточнюючи місцевість, топоніми та примітні віхи в нашому краї. У ХХ ст. тут спорудили ще дві – пам’ятники у селищі Білики та селі Бережнівка.

Визволення, 1943: спогади біличан у зібранні музею

 

23 вересня 1943 р., із незначними боями, війська 89-ї гвардійської Білгородсько-Харківської, 93-ї Харківської, 94-ї гвардійської та 305-ї Білгородської стрілецьких дивізій оволоділи Біликами і найближчими селами. Територію було звільнено від німецьких окупантів, хоча літаки-розвідники люфтваффе відвідували Лівобережжя до кінця осені 1943 р.

Сьогоднішній нарис присвячено спогадам біличан про 1943 р.